Ласкаво просимо
Новини
Загальна інформація
Історія в особах
Алексеєв П.П.
Бабичев Ф.С.
Гарніч-Гарн. Ф.М.
Ельтеков О.П.
Зенович С.Ф.
Кіпріанов А.І.
Красуський К.А.
Мацуревич І.К.
Мушкало Л.К.
Пелькіс П.С.
Реформатський С.М.
Стеценко О.В.
Тютчев І.А.
Яворський В.П.
Видатні випускники
Співробітники
Наукові напрямки
Навчання
Хімбіоцентр
Публікаціі
Відгуки
Фотогалерея
Контакти
Про сайт
Пошук
Vasyl G. Pivovarenko Homepage
Профбюро хімічного факультету

Бабичев Федір Семенович

(1917-2000)
хімік-органік
доктор хімічних наук, академік АН України


Бабичев Федір Семенович Народився на Слобожанщині (м.Ровеньки). Після закінчення місцевої школи поступив на хімічний факультет Київського університету. Закінчив його в 1944 році. Пройшов шлях від завідуючого хімічним складом до декана хімічного факультету. У 1948 р. захистив кандидатську дисертацію за матеріалами дослідження метиленових основ ряду похідних тіазолу. У 1965 р. захистив докторську дисертацію на тему "2-Бензтиазолилалкил(арил)карбоновые кислоты и синтезы из них гетероциклов с мостиковым атомом азота". З 1967 р. професор кафедри органічної хімії. На протязі 1968-1978 років декан хімічного факультету. У 54 роки був обраний завідуючим кафедрою (1971 р.). У 1973 р. обраний академіком НАН України. У 1978-1988 роки був віце-президентом НАН України. З 1988 року радник Президії НАН України. У 1985 присуджена премія НАН України імені Л.В. Писаржевського за монографію "Химия изоиндола" (разом з Ковтуненком В.О.). У 1995 присуджена премія НАН України імені А.І. Кіпріанова за цикл праць "Синтез та реакційна здатність сполук ряду ізоіндолу та ізохіноліну" (разом з Ковтуненком В.О. та Киселем В.М.). У 1998 присуджена Державна премія з науки та техніки за цикл праць "Молекулярний дизайн гетероциклічних сполук" (разом з Воловенком Ю.М. та Ковтуненком В.О.). З 1994 року почесний Соросівський професор. У 1997 р. присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України".

Тривалий час читав загальний курс органічної хімії та спецкурс "Стереохімія органічних сполук". Автор 394 наукових публікацій (з них понад 100 авторських свідоцтв), у тому числі посібника з хімії для вчителів "Будова і властивості органічних сполук" (1971 р., разом з М.Ю. Корніловим), трьох монографій та 6 літературних оглядів. Виховав двох докторів та понад 30 кандидатів наук. У 1980-1988 роках обирався депутатом Верховної Ради УРСР Х та ХІ скликань. Тривалий час був заступником головного редактора видавництва української енциклопедії.