Ласкаво просимо
Новини
Загальна інформація
Історія в особах
Видатні випускники
Співробітники
Наукові напрямки
Войтенко З.В.
Воловенко Ю.М.
Ковтуненко В.О.
Комаров І.В.
Корнілов М.Ю.
Пивоваренко В.Г.
Хиля В.П.
Навчання
Хімбіоцентр
Публікаціі
Відгуки
Фотогалерея
Контакти
Про сайт
Пошук
Vasyl G. Pivovarenko Homepage
Профбюро хімічного факультету

Гетероциклічні аналоги флавоноїдів

д.х.н., професор, чл.-кор. НАН України Хиля В.П.

Біорегулятори флавоноїдної природи ось уже багато років привертають увагу дослідників, оскільки вони широко розповсюджені в рослинному світі, володіють широким спектром біологічної дії та є перспективними об’єктами для їх подальших хімічних перетворень.

Біорегулятори флавоноїдної природи ось уже багато років привертають увагу дослідників.

Майже 40 років тому на кафедрі органічної хімії був започаткований новий нетрадиційний напрямок наукових досліджень, на основі якого була створена спеціалізація – хімія природних сполук. Це синтез та дослідження властивостей одного з найбільших класів природних оксигеновмісних гетероциклічних сполук: флавоноїдів та їх структурних ізомерів (ізофлавоноїдів, кумаринів, ізокумаринів, неофлавоноїдів) та їх різноманітних гетероаналогів.

Модифікація молекул природних флавонів, ізофлавонів, кумаринів та ізокумаринів шляхом заміни бензольного ядра ароматичними оксигено-, сульфуро- та нітрогеновмісними гетероциклами вже дозволила здійснити синтез великої групи потенційних препаратів для лікування атеросклерозу, цукрового діабету, порушень серцево-судинної та ЦН систем. Перспективною є функціоналізація сполук флавоноїдної будови такими фармакофорними групами, як амінокислоти, олігопептиди, карбонові кислоти, аміни, вуглеводи, ядра п’яти- та шестичленних гетероциклів і аренів, вивчення їх фізико-хімічних, спектральних та біологічних властивостей. Саме такі напрямки молекулярного дизайну і були реалізовані.

Перспективною є функціоналізація сполук флавоноїдної будови такими фармакофорними групами, як амінокислоти, олігопептиди, карбонові кислоти, аміни, вуглеводи, ядра п’яти- та шестичленних гетероциклів і аренів, вивчення їх фізико-хімічних, спектральних та біологічних властивостей.

Також вони є зручними проміжними сполуками для цільового синтезу моноциклічних, біциклічних та конденсованих гетероциклічних систем, одержання яких іншим шляхом утруднене чи зовсім неможливе. Крім того, сполуки флавоноїдної будови можуть служити джерелом нових гетероциклічних систем – численних і своєрідних за структурою гетероаналогів ізофлавоноїдів, кумаринів, ізокумаринів. Також вони є зручними проміжними сполуками для цільового синтезу моноциклічних, біциклічних та конденсованих гетероциклічних систем, одержання яких іншим шляхом утруднене чи зовсім неможливе.

Дослідження біологічної активності ряду синтезованих сполук показали, що деякі з них можуть використовуватися як антикоагулянти (сполуки 1 та 2), гемостатики (сполуки 3 та 4), засоби впливу на центральну та периферійну нервову системи з ознаками нейролептичної та транквілізуючої дії (сполука 5) та на серцево-судинну систему, зокрема на показники біоелектричної активності міокарда (сполука 6). Дослідження біологічної активності ряду синтезованих сполук показали, що деякі з них можуть використовуватися як антикоагулянти (сполуки 1 та 2), гемостатики (сполуки 3 та 4), засоби впливу на центральну та периферійну нервову системи з ознаками нейролептичної та транквілізуючої дії (сполука 5) та на серцево-судинну систему, зокрема на показники біоелектричної активності міокарда (сполука 6).

Крім того, синтезовані такі природні сполуки, як формононетин (сполука 1) та кладрин (сполука 2). Вперше синтезовано природний неофлавон (сполука 3), який нещодавно був виділений з листя тропічної рослини Marila pluricostata. Крім того, синтезовані такі природні сполуки, як формононетин (сполука 1) та кладрин (сполука 2). Вперше синтезовано природний неофлавон (сполука 3), який нещодавно був виділений з листя тропічної рослини Marila pluricostata. Досліджені шляхи подальшої модифікації отриманих сполук, їх фізико-хімічні та спектральні властивості.

Наукова група д.х.н., професора, чл.-кор. НАН України Хилі В.П. Наукові дослідження проводяться за участю: Голубушиної Г.М., Горбуленко Н.В., Гришко Л.Г., Купчевської І. П., Іщенко В.В., Василь’єва С.А., Пивоваренка В.Г., Ковтун О.М., Огороднійчука О.С., Айтмамбетова А., Гаразд М.М., Гаразд Я.Л., Бондаренко С.П., Фрасинюка М.С., Куделіної Ф.П., Шевчук Л.І., Шокол Т.В., Шиліна С.В., Шабликіної О.В., Москвіної В.С., студентів та аспірантів кафедри.

Робота виконується у співдружності з вченими Дебреценського університету імені Л. Кошута (Угорщина), Харківського та П’ятигорського фармацевтичних університетів та Констанського (Німеччина), Таврійського (Крим), Томського (Росія), Самаркандського (Узбекистан) університетів та науково-дослідних інститутів НАН України.